viki1234.io.ua

 
Віктор Іванович 'ГРО-ЗА'
Україна

СТОРІНКА ОНОВЛЕНА 05 травня 2009 р.

В адміністративний позов додані вимоги визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підписані в.о. голови КМДА Голубченком А.К. 29 квітня 2009 р. (першотравневий подарунок киянам): № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", № 517 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", № 519 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", № 520 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" невідповідними законодавству та скасувати їх. Продовження слухання справи призначене на 08 травня 2009 р. об 11:30.

Раніше були оскаржені розпорядження КМДА та Черновецького Л.М. про підвищення тарифів на ЖКП. Потім змінені позовні вимоги, додатково оскаржені розпорядження від 30.01.2009 р. №№ 95, 96, 97. А далі в.о. голови КМДА Голубченко А.К. повторює трюк, який застосовував його патрон Черновецький Л.М. біля трьох десятків разів, а саме - визнає розпорядження від 30.01.2009 р. №№ 95, 96, 97 такими, що втратили чинність. З цією метою оприлюднює на сайті КМДА своє розпорядження від 27.02.2009 р. № 229. Цікаво, що водночас поновлює з 01.02.2009 р. дію розпоряджень від 28.08.2007 р. № 1127, від 30.05.2007 р. №№ 641, 643 та від 30.07.2007 р. № 978.
Особливо обурює, що Голубченко А.К. поставив себе вище судових органів, поновивши розпорядження № 641, яке двічі скасоване. Перший раз постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. у справі № № 2а-166/07, яка набрала чинності на підставі ухвали КААС від 23 грудня 2008 р. Вдруге - постановою ОАС м. Києва від 24.01.2008 р. у справі № 8/131, яка набрала законної сили на підставі ухвали КААС від 09.01.2009 р. у справі № 22-а-14381/08. До речі, цією ж постановою ОАС скасоване і розпорядження № 643. На цьому, в традиціях свого шефа Черновецького Л.М., Голубченко А.К. не заспокоївся. Напередодні першотравневих свят підписує ще низку розпоряджень від 29.04.2009 р. №№ 516-520 на ту ж тему. Свою "методику" раніше оприлюднив на сесії Печерської районної у м. Києві ради (відеосюжет Ю.В. Шеляженка - http://youtube.com/watch?v=06fsKu6zjAs). Довелося вносити зміни до адміністративного позову про скасування як попередніх, так нововиданих розпоряджень. Наступне засідання Шевченківського районного суду у даній справі № 2а-57/09 (вона вже двічі перенумеровувалася на протязі майже двох років зволікання) призначене, як зазначено вище, на 08.05.2009 р. об 11:30. Чи відбудеться напередодні чергових свят?
Єдина надія, що залишилася у Голубченка А.К., це очікувана ухвала ВАСУ стосовно касаційної скарги КМДА на постанову ОАС м. Києва та ухвалу КААС. Скарга подана 22.01.2009 р. Касаційне провадження відкрито 29.01.2009 р. Заперечення на касаційну скаргу запропоновано подати до 27 лютого 2009 р., що й було виконано. Дата судового засідання у ВАСУ не призначена.
==============================================================================







На фото: 1) Акція протесту під стінами мерії; 2) Виконуючий обов'язки голови КМДА Голубченко А.К.







Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, м. Київ, 04053
Суддя Савицький О.А.
Адміністративна справа № 2а-57/09 (№2а-124/08, №2а-1275/07)

Позивач:
Куля Віктор Іванович,
вул. В. Гетьмана, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058,
тел. 457-40-72 http://gro-za.io.ua

Відповідачі (суб'єкти владних повноважень):
1. Київський міський голова –
Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
3. Київська міська рада,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001

05 травня 2009 р.


ЗАЯВА
про зміну позовних вимог у адміністративній справі про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та рішення Київської міської ради про встановлення тарифів



Ухвалою від 09 серпня 2007 р. судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1275/07 за позовом Кулі Віктора Івановича до Голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів про встановлення тарифів. На даний час зазначена справа під № 2а-124/08 (номер змінений по закінченню 2007 року) знаходиться у провадженні судді Савицького О.А.

Адміністративний позов містить (з урахуванням змін від 10 січня 2008 р. та від 10 лютого 2009 р.) наступні вимоги до зазначених суб'єктів владних повноважень:

1. Визнати рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" невідповідними законодавству та скасувати вказане рішення.
2. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 від 30 липня 2007 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", невідповідним законодавству та скасувати його.
3. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 874 від 11 липня 2007 року "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м. Києві" з додатком "Структура управління комунальним житловим фондом м. Києва" невідповідним законодавству та скасувати його.
4. Заборонити Київській міській раді та її виконавчому органу – Київській міській державній адміністрації приймати рішення та розпорядження про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955, від 12 липня 2006 р. № 959, від 12 липня 2005 р. № 560, від 27 лютого 2007 р. № 297, Регламенту Київської міської ради від 14.06.2006 р. № 14/14, Регламенту Київської міської державної адміністрації, Наказу Міністерства юстиції № 32/5 від 31.07.2000 р., судових рішень, а також приймати нові нормативно-правові акти у сфері надання житлово-комунальних послуг, які повторюють по суті зміст раніше скасованих, у тому числі судовими рішеннями, розпоряджень, або вступають в суперечність з раніше прийнятими та зареєстрованими органами юстиції розпорядженнями.
5. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1127 від 28 серпня 2007 року "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" невідповідним законодавству та скасувати його.
6. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 95 від 30 січня 2009 року "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення" невідповідним законодавству та скасувати його.
7. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 96 від 30 січня 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" невідповідним законодавству та скасувати його.
8. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 97 від 30 січня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" невідповідним законодавству та скасувати його.

Оскільки дана позовна заява тривалий час, замість встановленого частиною 7 ст. 171 КАСУ розумного строку не більше одного місяця залишається на протязі 22 місяців нерозглянутою, а Київська міська держана адміністрація продовжує продукувати все нові і нові розпорядження про подальше підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для різних категорій споживачів, у тому числі для населення, не дотримуючись норм чинного законодавства, виникли підстави для внесення змін до раніше пред’явлених позовних вимог, які були вже обґрунтовані у первісній позовній заяві.

Згідно зі ст. 137 КАС України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Керуючись зазначеною нормою процесуального закону, позивач вносить наступні зміни до позовних вимог шляхом доповнення вимогами наступного змісту, та просить приєднати цю заяву до справи:

9. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 516 від 29 квітня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення" невідповідним законодавству та скасувати його.
10. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 517 від 29 квітня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів" невідповідним законодавству та скасувати його.
11. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 518 від 29 квітня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" невідповідним законодавству та скасувати його.
12. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 519 від 29 квітня 2009 року "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів" невідповідним законодавству та скасувати його.
13. Визнати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 520 від 29 квітня 2009 року "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" невідповідним законодавству та скасувати його.

Решта позовних вимог по п. п. 1-8 залишаються без змін.

Обґрунтування позовних вимог по п. п. 9, 10, 11, 12, 13
та додаткове обґрунтування вимог по п.п. 1, 2, 3, 4, 5:


Необхідність внесення змін до позовних вимог викликана наступними обставинами.

На даний час відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 р. у справі № 22а-5383/08 набрала чинності постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. у справі № 2а-166/07, якою встановлено, що у зв'язку з відсутністю реєстрації в органах юстиції оскаржуваних розпоряджень КМДА вони не підлягають застосуванню, а також скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748».

Предметом судового розгляду були перелічені нижче розпорядження:

- №1574 від 30.10.2006 року «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкової території»;
- №1575 від 30.10.2006 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію»;
- №1576 від 30.10.2006 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовід ведення холодної та гарячої води»;
- №1577 від 15.10.2006 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
- №141 від 12.02.2007 року «Про внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року та від 30.10.2006 року №1574»;
- №142 від 12.02.2007 року «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30. 10.2006 року №1575»;
- №143 від 12.02.2007 року «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30. 10.2006 року № 1576»;
- №144 від 12.02.2007 року «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30. 10.2006 року №1577»;
- №86 від 31.01.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним організаціям, іншим споживачам»;
- №1784 від 15.12.2006 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
- №1785 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкової територій»;
- №1786 від 15.12.2006 року «Про затвердження, погодження змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 №1575, від 30.10.2006 року №1576 та від 30.10.2006 року №1577»;
- №1787 від 15.12.2006 року «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 №1574»;
- №1703 від 30.11.2006 року «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій»;
- №640 від 30.05.2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води»;
- №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748;
- №642 від 30.05.2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
- №643 від 30.05.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію»;
- №715 від 18.06.2007 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води для бюджетних установ та організацій»;
- №742 від 21.06.2007 року «Про погодження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів».

Крім того, набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними розпоряджень КМДА:

- №640 від 30.05.2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води»;
- №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748»;
- №642 від 30.05.2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
- №643 від 30.05.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 р. у справі № 22-а-14381/08 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року залишено без змін. При цьому суд апеляційної інстанції встановив {зміст ухвали викладений нижче підкресленим курсивним шрифтом}:

У жовтні 2007 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» (позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації (відповідач), в якому просило визнати протиправними (незаконними) та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року №№ 640, 641, 642, 643.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2008 року позов задоволено повністю, яким визнано протиправними та скасовано Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, від 30.05.2007 року № 641, від 30.05.2007 року № 642, від 30.05.2007 року № 643, присуджено на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України,

Не погоджуючись із вище вказаною постановою, 13 лютого 2008 року представником відповідача - Київської міської державної адміністрації було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року (далі - оскаржувана постанова) та прийняти нову, якою в задоволенні даного адміністративного позову відмовити, мотивуючи тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.

10 грудня 2008 року представником позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» - Кулею Віктором Івановичем було подано заперечення та додаткові пояснення, в яких він просить апеляційну скаргу відповідача відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Головного управління юстиції у м. Києві від 14.09.2007 р. № 5224, станом на 14 вересня 2007 року до Головного управління юстиції у м. Києві не були подані на державну реєстрацію розпорядження Київської міської державної адміністрації № 640, № 641, № 642, № 643 від 30.05.2007 р. щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, визначено п. 3 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», відповідно до якого вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Пунктом 2 вищевказаного Указу Президента визначено, що державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731.

Зазначеною вище Постановою надано право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреба вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до п. п. 1, 2 Положення, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно з п. 7 Положення, нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття.

Пункт 16 Положення передбачає, що зміни і доповнення, внесені до правового акта, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Спірні розпорядження на час їх прийняття не пройшли державної реєстрації, що визнавалося сторонами.

Крім того, як вбачається з текстів спірних розпоряджень, вони були прийняті відповідачем 30.05.2007 р., в той час як, в пунктах 1 спірних розпоряджень вони вносили зміни до розпоряджень відповідача з 01.12.2006 р., тобто нові тарифи вступали в силу 01.12.2006 року. Таким чином відповідач вніс у спірні акти положення щодо зворотної дії у часі, що суперечило нормам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що спірні розпорядження прийняті одноособово з перевищенням повноважень, підписані у формі розпоряджень Київської міської державної адміністрації і направленні на виконання головою Київської міської державної адміністрації, що є протиправним та підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно п. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Відповідно до ст. 41 вище зазначеного Закону, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації (або пізніше).

Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України проведення цінової політики у державі забезпечує Кабінет Міністрів України. Дані повноваження Кабінету Міністрів України передбачені також статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення», в результаті чого Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Колегія суддів зазначила, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення виконавця житлово-комунальних послуг, управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості, укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та виконання житлово-комунальних послуг Законом України «Про житлово-комунальні послуги» віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, а не до державних адміністрацій.

Що стосується порядку формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його визначає Кабінет Міністрів України, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно з нормою ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а згідно ст. 1.1 виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У ст. 28 Закону визначено, що до повноважень виконавчих органів – сільських, селищних, міських рад належать зокрема встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ст. 10 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» передбачено, що Київська міська та районна в містах ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідними радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Прикінцевими положеннями до Закону в ч. 2 визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади.

Отже, діючим законодавством у сфері надання житлово-комунальних послуг визначені межі повноважень суб'єктів владних повноважень – органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в м. Києві.

Голова Київської міської державної адміністрації, який одночасно є міським головою, одноособово видає нормативно-правові акти у виді розпоряджень, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

В матеріалах справи немає доказів про те, що оскаржувані розпорядження приймалися на засіданні виконавчого органу більшістю голосів від загального складу виконавчого органу.
Усі оскаржувані розпорядження підписані одноособово головою Київської міської держадміністрації без зазначення щодо використання повноважень міського голови, як голови органу місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів вважала доведеним наявність перевищення повноважень Головою КМДА при підписанні та прийнятті оскаржуваних розпоряджень щодо розмірів плати за житлово-комунальні послуги 30.05.2007 року та намаганні ввести їх в дію з 1 грудня 2006 р.

Іншою підставою для визнання протиправними зазначених розпоряджень є відсутність їх державної реєстрації в органах юстиції.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду також зазначила, що в апеляційній інстанції при розгляді даної апеляційної скарги встановлено, що 05 липня 2007 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 2а-166/07 за адміністративним позовом Кулі Віктора Івановича до голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської державної адміністрації про скасування розпорядження, ухвалено постанову, якою скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року у відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі Кулі Віктора Івановича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-166/07 було відмовлено на підставі його заяви про відкликання скарги, що свідчить про те, що дана постанова набрала чинності, а розпорядження КМДА № 641 від 30.05.2007 року – скасовано.

Підводячи підсумок, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції у справі за позовом ОСББ «Престиж» прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ухвалила: апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації та заяву третьої особи Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яка приєдналася до апеляційної скарги Київської міської державної адміністрації, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року залишити без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року залишити без змін.


{На цьому виклад ухвали КААС у тексті даної заяви закінчений.}

Повертаючись до предмету позову та змісту позовних вимог у даній справі № 2а-57/09 (№2а-124/08, №2а-1275/07), звертаю увагу Шевченківського районного суду м. Києва на норму, передбачену в ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розпорядження КМДА від 30 січня 2009 р. №№ 95, 96, 97 та від 29 квітня 2009 р. №№ 516, 517, 518, 519, 520 містять ті ж ознаки порушень законодавства, що й попередні, а тому повинні бути визнані протиправними на тих же підставах, що підтверджується обставинами, які встановлені попередніми судовими рішеннями за участю КМДА і не потребують повторного доказування.

Слід зазначити, що міська влада по суті ігнорує рішення судів, оскільки у разі скасування розпоряджень КМДА у судовому порядку приймаються нові розпорядження, які по змісту дублюють раніше скасовані, а приймаються у той же незаконний спосіб та з перевищенням. Про цю практику офіційно заявив 19 липня 2007 р. на сесії Печерської районної у м. Києві ради перший заступник голови КМДА А.К. Голубченко, зауваживши, що оскаржувати подібні розпорядження кому-небудь набридне, а у підтвердження такої позиції дійсно приймаються оскаржувані розпорядження КМДА.

Спірні нормативно-правові акти створили правові колізії з раніше зареєстрованими Київським міським управлінням юстиції в установленому законодавством порядку наступними розпорядженнями КМДА:

- від 19.01.2001 №63 "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 24.01.2001 за № 6/308;
- від 08.02.2001 № 216 "Про встановлення тарифів на теплову енергію виробництва відомчих котелень", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 16.02.2001 за № 11/313;
- від 20.06.2002 № 1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за №46/429;
- від 14.10.2003 № 1907 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської адміністрації від 20.06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.10.2003 за №72/558;
- від 10.12.2004 № 2249 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20,06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 28.12.2004 за № 63641;
- від 05.08.2002 № 1571 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 09.08.2002 за № 57/440;
- від 28.08.2002 № 1679 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 13.09.2002 за №69/452;
- від 28.08.2002 № 1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.08.2002 за № 66/449;
- від 27.03.2003 № 499 "Про затвердження Переліку споживачів послуг з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 08.04.2003 за № 25/511;
- від 02.06.2003 № 944 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 10.06.2003 за №40/526;
- від 04.07.2003 № 1224 "Про доповнення Переліку споживачів послуг з водопостачання та водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 11.07.2003 за №48/534;
- від 12.11.2003 № 2099 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 21.11.2003 за № 82/568;
- від 14.10.2003 № 1907 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської адміністрації від 20.06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 30.10.2003 за №72/558;
- від 10.12.2004 № 2249 "Про внесення : змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245", зареєстроване в Київському міському управлінню юстиції 28.12.2004 за №63641;
- від 15.05.2000 № 748 "Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і при будинкових територій в м. Києві", зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 19.05.2000 за № 54/246;
- від 28.08.2002 № 1678 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.05.2000 № 748", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 02.09.2002 за №67/450;
- від 16.03.2004 № 402 "Про внесення змін до приміток до Розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.05.2000 № 748", зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 22.03.2004 за №23/601.

На дату ухвалення постанови ОАС м. Києва від 24.01.2008 р. у справі № 8/131 перелічені вище розпорядження суб'єктом нормотворчої діяльності не визнані такими, що втратили чинність, і не були скасовані Київським міським управлінням юстиції, а отже, залишалися чинними.

Зазначені розпорядження визнані такими, що втратили чинність, лише 18.04.2008 р. розпорядженням КМДА від № 578, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у місті Києві 15 травня 2008 року за № 12/778. Форма цього нормативно-правового акту і спосіб його прийняття не відрізняється від розпоряджень КМДА №№ 95, 96, 97, та інших, раніше оскаржених у даній справі, а також №№ 516-520, однак вони знову не подавалися на державну реєстрацію, що створює додаткові юридичні колізії.

Крім того, розпорядження від 19.05.2000 № 748 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві», зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 19.05.2000 за №54/246, скасоване не повністю, а визнаний нечинним лише пункт 2 розпорядження “Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві ” від цієї ж дати, яке до того ж має іншу, вказану вище назву.

Незаконність розпорядження № 518 від 29 квітня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" підтверджується також тією обставиною, що в ньому пунктом 3 передбачено застосування тарифів, встановлених розпорядженням від 30.05.2007 р. № 641, яке постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. у справі № 2а-166/07 скасоване.

Крім того, розпорядження КМДА від 29.04.2009 р. №№ 516-520 підписані виконуючим обов’язки голови КМДА Голубченком А.К., а не міським головою або його заступником чи виконуючим обов’язки, що свідчить про наявність ознак нормативно-правового акту, виданого виконавчим органом державної влади, а не місцевого самоврядування. Як наслідок, ці розпорядження носять протиправний характер, оскільки не були подані на державну реєстрацію в ГУЮ м. Києва. У разі, якби вони були подані на державну реєстрацію, то і в такому випадку вони залишилися б протиправними, оскільки КМДА, як орган державної виконавчої влади, не має права встановлювати, погоджувати чи затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги. Ці повноваження Законом України «Про житлово-комунальні послуги» віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 7), тобто у даному випадку до Київради або утвореного нею виконавчого органу (комітету). Спосіб реалізації повноважень останніх визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто відповідні нормативно-правові акти приймаються на сесії ради, або на засіданні виконавчого комітету шляхом голосування, і видаються вони не в формі розпоряджень, а в формі рішень, які підписуються міським головою. Що стосується повноважень КМДА, то вони обмежені правом здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них (п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Той же Закон покладає на КМДА обов’язок по забезпеченню дотримання законодавства у цій сфері (п. 1 ч. 1 ст. 6). Законом України «Про теплопостачання» (ст. 13) до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. Відповідно до ст.. 20 того ж Закону тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на теплову енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній території.
Отже, погоджуючи тарифи на теплову енергію (розпорядження №№ 520, 96), КМДА перевищила свої повноваження, незалежно від того, чи діяла вона як орган державної влади, чи як виконавчий орган Київради.
Слід також зазначити, що Указом Президента України від 20 листопада 2008 р. № 1058/2008 були скасовані розпорядження КМДА від 30 жовтня 2008 р. №№ 1487, 1488, 1489 про погодження та затвердження тарифів на комунальні послуги для бюджетних установ та суб’єктів господарювання. Крім того, Указом Президента України від 24 грудня 2008 року № 1199/200 скасовані нові розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 27 листопада 2008 року: № 1661 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів" та № 1662 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів". Підстави для скасування ті ж самі – перевищення повноважень голови КМДА щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також порушення вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо строку оприлюднення проектів регуляторних актів, одержання зауважень і пропозицій до них (стаття 9), щодо погодження проектів регуляторних актів із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної регуляторної політики або його територіальними органами (стаття 21), а також неможливості прийняття або схвалення регуляторного акта, якщо щодо проекту такого регуляторного акта спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні (стаття 25).

Оспорювані у даному позові розпорядження також прийняті з порушенням зазначених в Указах Президента вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Висновки

На підставі викладеного слід дійти до наступних висновків:
Оскаржуване рішення Київської міської ради та перелічені у даному позові розпорядження Київської міської державної адміністрації безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача, інших споживачів житлово-комунальних послуг на справедливу оплату відповідно до кількості, якості та собівартості фактично отриманих послуг, а для переважної більшості малозабезпечених мешканців міста встановлені цими нормативними актами ціни і тарифи залишають їх за межами виживання. При цьому незахищені верстви населення вимушені звертатися до органів соціального забезпечення з заявами про надання субсидій, що по суті перекладає на державу витрати на задоволення примх голови КМДА, пов’язаних з його популістським, псевдосоціалістичним і антиконституційним принципом «Багаті повинні платити за бідних». Незважаючи на судові рішення, КМДА продовжила практику направлення на виконання власних розпоряджень без їх попередньої реєстрації в органах юстиції, шляхом незаконного покладення обов’язку на підконтрольне підприємство КП ГІОЦ нараховувати мешканцям міста Києва плату за житлово-комунальні послуги, що створило правові колізії з раніше прийнятими та зареєстрованими розпорядженнями, а також з Законом України «Про житлово-комунальні послуги», причому мешканцям багатоквартирних будинків у м. Києві, у тому числі позивачу та його довірителям – близьким родичам (дочці, невістці), тим же підприємством безпідставно нараховується заборгованість відповідно до завищених тарифів.

Оскаржувані акти є незаконними тому, що не відповідають переліченим вище нормам законодавства та постанові суду про скасування рішення Київради № 477/2888, постановам адміністративних судів, які викладені вище. Отже, є всі підстави для звернення до суду з проханням винести чергову постанову про незаконність оскаржуваних актів та невідповідність їх актам вищої юридичної сили, а також заборонити відповідачу – голові КМДА Черновецькому Л.М. та очолюваній ним державній адміністрації подібну незаконну нормотворчу діяльність. Частина 8 ст. 171 КАС України передбачає право суду визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, тому позивач просить суд застосувати цю норму права у даній справі.

Частиною 2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, а ч. 4 тієї ж статті зобов'язує суб'єкта владних повноважень подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. До зазначених документів слід віднести розрахунки собівартості послуг підприємств – виконавців послуг, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955, від 12.07.2006 р. № 959 (з наступними змінами), а також від 12.07.2005 р. № 560, відповідно до затверджених цими постановами Порядків формування тарифів та наведеним у них формулами. Крім того, слід витребувати висновки Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057) щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідності до Наказу Мінекономіки України від 07.03.2007 р., висновки територіального органу державної виконавчої влади щодо регуляторного впливу прийнятих розпоряджень, дозволи (якщо вони існують) на видання відповідних регуляторних актів.

На підставі викладеного вище прошу суд:

Приєднати цю заяву про зміну позовних вимог до матеріалів справи, та за наслідками розгляду даної справи ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Додаток: Копії цієї заяви про зміну позовних вимог для відповідачів (3 примірники).


Позивач – Куля В.І.