Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 року

 

Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 року

Стосується рішення Київради від 24.11.2005 р. № 427/288 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва"



ДО РЕЧІ: Суб'єкти владних повноважень неодноразово намагалися скасувати цю постанову. Поперек горла вона їм стала. Однак, поки-що нічого не вийшло (див. фото1, фото2 зліва).
==================================================
Справа № 2а-1405/06 копія:
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2006 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ІГНАТЧЕНКО Н.В.
при секретарі КРАВЧУК І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом
"ГРО-ЗА" Віктора Івановича
До
Київської міської ради
Треті особи: ВАТ АК "Київводоканал", АК "Київенерго",
КП УЖГ Солом'янського району м. Києва
Про
визнання невідповідним законодавству рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва", -
встановив:
28 березня 2006 року до Шевченківського районного суду м. Києва суду звернувся "ГРО-ЗА" Віктор Іванович з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання невідповідним законодавству рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва ".
Заявник просить суд визнати вказане Рішення невідповідним законодавству, скасувати його та зобов'язати виконавчий орган Суб'єкта оскарження – Київську міську державну адміністрацію негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 № 60 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10281, а також просить суд зобов'язати Київську міську державну адміністрацію забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Києва вимог ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення зі споживачами - мешканцями багатоквартирнім будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 та № 560 від 12.07.2005. Свої вимоги Заявник обґрунтовує тим, що всупереч вимогам закону Суб'єкт оскарження визначив виконавцями послуг з централізованого опалення АК "Київенерго", ЗАТ "Дарницька ТЕЦ" та інших виробників теплової енергії; з централізованого постачання гарячої води - власників теплових пунктів та інших юридичних осіб, яким ці пункти передані в управління, повне господарське відання володіння або користування (житлові організації та АЕК); з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води ВАТ АК "Київводоканал". Крім того, зазначеним Рішенням Суб'єкт оскарження незаконно зобов'язав виробників теплової енергії та ВАТ АК "Київводоканал" укладати зі споживачами - мешканцями багатоквартирних будинків договори на надання відповідних житлово-комунальних послуг та рекомендував власникам житлових будинків (ЖБК, ОСББ) визначати виконавців житлово-комунальних послуг відповідно до п. 1 Рішення, а не у відповідності до чинного законодавства.
Заявник вважає, що оскаржуваним Рішенням Суб'єкт оскарження незаконно порушив його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин, зокрема, що стосуються сфери житлово-комунальних послуг. Неправильне визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків має своїм наслідком безпідставну відмову позивачу та іншим споживачам комунальних послуг з боку балансоутримувача в укладенні типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, а також: відмову з боку товаровиробників - АК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал" в укладенні аналогічного договору.
Ухвалою суду від 27 квітня 2006 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго ".
Представник суб'єкта оскарження у судовому засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглядати справу за наявних в справі матеріалів.
Представник третьої особи - Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" надав пояснення, яким повідомив, що не визнає правомірність зазначеного Рішення та вважає його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання рішення Київської міської ради від 24.11.2005 № 427/2888 таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Представник третьої особи ВАТ АК "Київводоканал" не визнає правомірність зазначеного Рішення ти вважає його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання рішення Київської міської ради від 24.11.2005 № 427/2888 таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, оцінивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. На сьогодні такий Порядок затверджено наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді" від 25.04.2005 № 60, пунктом 1.3 якого передбачено, що виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Крім того, у ст.29 згаданого Закону зазначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному жилому будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
З цього приводу судом встановлено, що АК "Київенерго" та ЗАТ "Дарницька ТЕЦ", як постачальники теплової енергії не наділені функціями щодо виконання обов'язків, які покладаються частиною другою ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на виконавця житлово-комунальних послуг, а отже надання житлово-комунальних послуг не є предметом діяльності вказаних компаній. До того ж, ці організації не укладають договорів про надання житлово-комунальних, послуг із власниками квартир, орендарями чи квартиронаймачами, оскільки не є балансоутримувачами жилих будинків в м. Києві.
Тобто АК "Київенерго" та ЗАТ "Дарницька ТЕЦ" не здійснюють операцій, що належать до компетенції виконавця житлово-комунальних послуг (п. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), а саме не утримують на балансі жилі будинки, не ведуть бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність щодо їх утримання, не здійснюють розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання зазначених будинків, а також: не забезпечують управління цим майном і не несуть відповідальність за його експлуатацію.
Також: пунктом 4.1 Порядку передбачено, що виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком тощо, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку. Київська міська рада при прийнятті спірного рішення, не дотрималася вимог зазначеного Порядку і не погодила зазначене рішення з АК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал", а також не врахувала, що ці суб'єкти господарської діяльності не можуть виконувати обов'язки, визначені частиною другою ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", по контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень. За межами їх компетенції знаходяться також: вимоги частини 7 ст. 21 Закону стосовно утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж.
Стаття 1 Закону України "Про теплопостачання" визначає балансоутримувача будинку як юридичну особу, яка уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також: договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Київська міська рада не прийняла до уваги ту обставину, що АК "Київенерго" є теплогенеруючою, теплотранспортуючою, теплопостачальною та теплосервісною організацією, статутом якої не передбачено надання комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків.
Згідно з п. 1.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу 01.07.1994 № 65, абонентами, що користуються послугами ВАТ АК "Київводоканал", можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також: громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Київська міська рада не дотрималася цих Правил, хоча вони є обов'язковими для всіх осіб, підприємств та організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями незалежно від їх відомчої належності і форми власності, а також: Водоканалу.
Стаття 4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає споживачів питної води, до яких відповідно до статті 19 цього Закону відносяться, зокрема, підприємства, установи, організації, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. Київська міська рада не врахувала, що мешканці багатоквартирних будинків не відносяться до зазначеної категорії споживачів.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений. Представник суб'єкта оскарження не надав суду доказів того, що проект зазначеного Рішення оприлюднювався та здійснювався аналіз його регуляторного впливу.
Судом взято до уваги і той факт, що 28 березня 2006 року заступником прокурора м. Києва Гоголем В.В. принесено протест на вищезазначене рішення з вимогою його приведення у відповідність до вимог законодавства, що відповідно до статті 21 Закону України "Про прокуратуру" зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Судом встановлено, що Рішенням Суб'єкта оскарження на Заявника, як споживача житлово-комунальних послуг, а також інших споживачів, покладено обов'язки, які чинним законодавством не передбачені. Крім того, судом встановлено, що цим розпорядженням суттєво звужуються права Заявника, як споживача житлово-комунальних послуг, а також: інших споживачів житлово-комунальних послуг, оскільки Рішенням значно звужено коло виконавців у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Визначаючи виконавцями житлово-комунальних послуг для населення м. Києва АК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал", Київська міська рада перевищила свої повноваження, не врахувавши вимоги Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про питну воду і питне водопостачання", Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженому наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 № 60, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994 № 65.
На підставі ст. 19 Конституції України, статті 21 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про теплопостачання", Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 № 60, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994 № 65 та керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -



ПОСТАНОВИВ:
Позов "ГРО-ЗА" Віктора Івановича до Київської міської ради про визнання невідповідним законодавству рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва" задовольнити.
Визнати рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва" невідповідним законодавству та скасувати його.
Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради – Київську міську державну адміністрацію негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 № 60 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10281.
Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Києва вимог ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення зі споживачами – мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 та № 560 від 12.07.2005.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до адміністративного суду апеляційної інстанції, при цьому заява про апеляційне оскарження подається до Шевченківського районного суд м. Києва протягом десяти днів від дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис
Копія вірно:
Суддя Н.В.Ігнатченко
Секретар І. М.Кравчук


Создан 18 ноя 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником