Уточнення до адміністративного позову на Черновецького Л.М. у справі № 2а-2409/06

 
 

Уточнення до адміністративного позову на Черновецького Л.М. у справі № 2а-2409/06

На вимогу судді до первісного позову надані уточнення. Справа стосується розпоряджень КМДА №№ 1574, 1575, 1576, 1577 про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві.



Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, м. Київ, 04053

Суддя – Притула Н.Г. Справа № 2а-2409/06

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Позивач:
"ГРО-ЗА" Віктор Іванович,
вул. ХХХХХ, ХХ-А, кв. ХХХ, м. Київ, 03058,
тел. 457-40-72

Відповідач:
Суб'єкт владних повноважень -
Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001


20 листопада 2006 р.


Уточнення до ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
на захист прав споживачів житлово-комунальних послуг про визнання невідповідним законодавству рішень Київської міської державної адміністрації про підвищення тарифів


Позивач звернувся 06 листопада 2006 р. до Шевченківського районного суду м. Києва з зазначеним адміністративним позовом.

Позовні вимоги до голови КМДА викладені наступним чином:

1. Визнати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1574 від 30 жовтня 2006 року "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій" незаконним, невідповідним законодавству та скасувати його.
2. Визнати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1575 від 30 жовтня 2006 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію" незаконним, невідповідним законодавству та скасувати його.
3. Визнати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1576 від 30 жовтня 2006 року "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" незаконним, невідповідним законодавству та скасувати його.
4. Визнати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1577 від 30 жовтня 2006 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" незаконним, невідповідним законодавству та скасувати його.

Ухвалою від 10 листопада 2006 р. судді Притули Н.Г. позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк до 21 листопада 2006 р. для усунення недоліків.

Недоліком первісної позовної заяви відповідно до ухвали суду є порушення вимог ст. 106 КАС України відносно сплати судового збору, оскільки КАС України не передбачає заяв по захисту прав споживачів.

На виконання зазначеної ухвали позивач подає до суду наступні уточнення, додає доказ про сплату судових витрат та додаткові обгрунтування свого права на звернення до адміністративного суду з вимогами до голови КМДА.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

КАС України не обмежує компетенцію адміністративних судів щодо розгляду спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень по оскарженню його рішень, які порушують права споживачів комунальних послуг. Відповідно до ч. 2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється лише на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України, а також на ті, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, про накладення адміністративних штрафів, щодо відносин, які віднесені до виключної компетенції об'єднання громадян. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Однак, для уникнення подальшого зволікання з розглядом даного адміністративного позову заявником додаються квитанції про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України позивач заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки законодавством про захист прав споживачів не передбачені обмеження способу захисту порушеного права шляхом звернення до суду з адміністративним позовом. З іншого боку, Закон України "Про захист прав споживачів" (ст. 22) передбачає судовий захист прав споживачів без обмеження і без сплати державного мита. Крім того, Цивільний кодекс України, який відповідно до ст. 4 цього Кодексу є основним актом цивільного законодавства, в свою чергу основою якого є Конституція України, в ч. 2 ст. 21 встановлює, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки законодавством України не передбачений інший спосіб судового захисту прав громадян у сфері публічно-правових відносин, крім звернення до адміністративного суду, то у даному випадку посилання на законодавство про захист прав споживачів є цілком обґрунтованим.

Крім того, в ухвалі суду зазначається, що посилання на вимоги ст. 21 ЦК України є незрозумілим в аспекті судочинства відповідно до процесуальних правил КАС України. З таким висновком позивач не може погодитися, оскільки Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, причому ч. 2 ст. 21 цього Кодексу встановлює, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Оскаржувані рішення голови КМДА дійсно порушують цивільні права і інтереси, а також суперечать актам цивільного законодавства. Тому посилання в позовній заяві на ст. 21 ЦК України є зрозумілим, цілком законним, і не може викликати жодних сумнівів щодо порядку розгляду позову саме у спосіб, передбачений КАС України. Наявність однакових словоформ у найменуваннях Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України не означає, що норми права, передбачені ЦК України у разі їх порушення суб'єктами владних повноважень, не можуть бути предметом розгляду в порядку, визначеному КАС України. По аналогії – застосування норм Конституції України, як норм прямої дії, не може бути обмежене лише юрисдикцією Конституційного Суду України на тій же підставі лінгвістичної тотожності словоформ "Конституція" і "Конституційний".

Визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси споживачів передбачене також Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 20), причому ст. 2 цього Кодексу учасниками відносин у сфері господарювання визначає зокрема органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачає, що розпорядження голови державної адміністрації, які суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. У відповідності до ст. 50 цього Закону розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону. Відповідно до ст. 25 Закону місцева державна адміністрація забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади. Однак, у даному випадку КМДА не тільки не забезпечила, але й грубо порушила перелічені вимоги.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про ціни та ціноутворення" громадяни мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів, підприємств та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог законодавства по цінах. Стаття 14 цього Закону передбачає відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Зокрема фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів.

На підставі викладеного вище, прошу первісну позовну заяву з урахуванням цих уточнень до неї прийняти до судового розгляду в порядку, передбаченому КАС України, а також:

1. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 171 КАС України у разі відкриття провадження у справі зобов'язати відповідача опублікувати оголошення про це у газеті "Хрещатик" з викладенням вимог позивача щодо оскаржуваних розпоряджень № 1574, 1575, 1576, 1577 від 30.10.2006 р.
2. Відповідно до абзацу 2 ст. 144 Конституції України зупинити дію оскаржуваних актів.
3. Задовольнити позовні вимоги до голови КМДА Черновецького Л.М. у повному обсязі.
4. Звільнити позивача від сплати державного мита та інформаційних послуг на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

До цих уточнень до позовної заяви додається її копія для відповідача, а також квитанції про сплату судових витрат.


Позивач – "ГРО-ЗА"


Создан 19 ноя 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником