Пояснення до адміністративного позову на Черновецького Л.М.

 
 

Пояснення до адміністративного позову на Черновецького Л.М.

Надані пояснення у справі № 2а-2409/06 про скасування розпоряджень КМДА №№ 1574, 1575, 1576, 1576, яким передбачено підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги киянам в 3,4 рази. Пояснюється, у чому полягає порушення.



Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б,
м. Київ, 04053
Суддя – Притула Н.Г. Справа № 2а-2409/06

Позивач:
Куля Віктор Іванович,
вул. Індустріальна, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058,
тел. 457-40-72

Відповідач:
Суб'єкт владних повноважень -
Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001



14 грудня 2006 р.




ПОЯСНЕННЯ до АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ
про скасування розпоряджень КМДА від 30.10.2006 р.:

№ 1574 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій»,
№ 1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію»,
№ 1576 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»,
№ 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».


Розпорядженням Київська міської державної адміністрації від 30.10.2006 р. № 1574 встановлено коефіцієнт підвищення розмірів квартирної плати за утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій у м. Києві», в розмірі 3,43 для житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Києва та для жилих будинків, що не належать до комунальної власності.

Крім того, пунктами 1 та 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації №1575 від 30.10.2006 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію» затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК «Київенерго» та ЗАТ «ЕК «Укр-Кан Пауер» (АК «Дарницька ТЕЦ») із розрахунку за 1Гкал 158,52 грн., з урахуванням ПДВ, для житлових організацій, 158,89 грн., з урахуванням ПДВ, для бюджетних організацій, та 169,48 грн., з урахуванням ПДВ, для промислових та інших споживачів.

Пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації №1576 від 30.10.2006 р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води», які виробляються ВАТ АК «Київ- водоканал», встановлено тарифи для споживачів першої групи (населення, бюджетні установи та організації, дошкільні установи та інші): 1,53 грн. та 1,62 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 куб.м води і з водовідведення 1,20 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 куб. м стоків; для споживачів другої групи (установи, підприємства, організації, що не віднесені до першої групи): 2,73 грн. та 2,82 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 куб.м води і з водовідведення 1,68 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 куб. м стоків та відповідно для населення міста Києва із розрахунку на одну особу: холодна вода і водовідведення в будинках з централізованим постачанням гарячої води 15,51 грн., з урахуванням ПДВ; без централізованого постачання – 9,87 грн., в гуртожитках – 5,08 грн., з урахуванням ПДВ, що застосовуються за відсутності засобів обліку

Пунктами 1 та 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації №1577 від 30.10.2006 р. «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення для населення із розрахунку на одну особу в місяць: 182,71 грн., з урахуванням ПДВ, за 1Гкал; 2,24 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 кв.м опалювальної площі в місяць; постачання гарячої води для населення із розрахунку на одну особу в місць: 40,81 грн., з урахуванням ПДВ.

Розпорядження Відповідача № 1574 від 30.10.2006 р «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та при будинкових територій», пункти 1 та 2 розпорядження №1575 від 30.10.2006 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію», пункт 1 розпорядження №1576 від 30.10.2006 р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води» та пункти 1 та 3 розпорядження №1577 від 30.10.2006 р. «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» затверджують значне – більше ніж у 3,4 рази збільшення тарифів та вартості комунальних послуг для населення міста Києва.

Я вважаю, що зазначені нормативні акти Відповідача є протиправними (незаконними), антисоціальними, економічно невиправданими, прийнятими з процедурними порушеннями та такими, що порушують конституційне право на достатній життєвий рівень, штучно створюють стан неплатоспроможності для широких верств населення за житлово-комунальні послуги. В той же час житлово-комунальні послуги є життєво-необхідними для людини, такими, що забезпечують умови її фізичного існування, а тому я як мешканець Києва не маю змоги відмовитись від їх споживання без загрози для життя і здоров’я, та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Стаття 48 Конституції України встановлює право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що одним з принципів державної політики в сфері житлово-комунальних послуг є регулювання цін на них з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей. Статтею 30 цього ж закону встановлено, що державне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги базується на принципі доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій.

Відповідно до цих вимог підставою підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги могло бути збільшення платоспроможності населення через збільшення соціально-економічного розвитку міста Києва внаслідок чого споживачі мали б змогу оплачувати у більшому розмірі житлово-комунальні послуги, що надаються. Однак як свідчать офіційні дані державного комітету статистики України за період з січня по вересень 2006 року наявний доход населення у розрахунку на одну особу за вересень 2006 року становив 749,7 грн., для Києва цей показник більший у 1,7 разів. Тобто у м. Києві наявний дохід на одну людину становить 1274,49 грн. При цьому на оплату товарів і послуг серед яких і житлово-комунальні послуги населення використовує 81% своїх доходів. Оскаржуваними нормативними актами встановлено збільшення цін на житлово-комунальні послуги у 3,4 рази, що неминуче призведе до неможливості населення оплатити ці послуги. Таке рішення є також порушенням п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який встановлює обов’язкове випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Рішення про підвищення тарифів прийнято також в порушення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про ціни та ціноутворення», яким встановлено, що у разі виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплатах забороняється до погашення такої заборгованості підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України. За даними державного комітету статистики України заборгованість із виплати заробітної плати в Україні за період з січня по серпень 2006 року становить 7,9% фонду оплати праці, при цьому за цей період у м. Києві спостерігався приріст суми боргу у 2,1 разів порівняно з іншими регіонами.

Згідно зі звітом, затвердженим рішенням Київської міської ради від 13.07.2006 року № 32/32 «Про затвердження звітів про виконання міського бюджету м. Києва за 2005 рік та Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва за 2005 рік», зростання заробітної плати протягом 2005 року відбулось на 44,2%.

Отже розпорядження про підвищення тарифів прийнято в порушення законодавства за наявності заборгованості по виплаті заробітної плати населенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності їх рівня розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, а ч. 3 ст. 31 встановлює, що органи місцевого самоврядування затверджують такі ціни також в розмірі економічно обґрунтованих витрат на виробництво.

Нормативні акти, що встановлюють для населення ціни на життєво-необхідні потреби, в тому числі і на житлово-комунальні послуги, у розумінні ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є регуляторним актом. З визначення цієї статті регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Оскаржувані нормативні акти містять імперативні приписи, що безпосередньо впливають на господарські відносини, оскільки значне збільшення цін на житлово-комунальні послуги призведе до необ’єктивного співвідношення у цінах на ринку засобів виробництва, товарів і послуг, порушить існуючу на цьому ринку еквівалентність обміну.

З метою уникнення прийняття економічно недоцільних рішень органи, до повноважень яких відноситься встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги зобов’язані були при прийнятті рішення дотримуватись вимог встановлених законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Відповідно до вимог ст. 9 цього закону, принципу прозорості і врахування громадської думки при розробці акту регуляторного впливу, встановленого ст. 4, проекти оскаржуваних нормативних документів повинні були оприлюднюватись для ознайомлення населення і врахування громадської думки разом з висновком (аналізом) регуляторного впливу, який справлятиме цей акт на господарські відносини. Пункт 33.10 Регламенту Київської міської ради встановлює пряму заборону на прийняття регуляторного акту якщо відсутній аналіз регуляторного впливу та (або) якщо проект регуляторного акта не був оприлюднений. У випадку з оскаржуваними рішеннями, які є актами регуляторного впливу, в порушення цих вимог вони не були оприлюднені разом з економічним обгрунтуванням доцільності збільшення цін. Недотримання вимог щодо оприлюднення та економічного обґрунтування прийнятих рішень грубо порушує мої права, оскільки позбавило мене і всю громадськість м. Києва надати власні обґрунтовані заперечення і доводи. Після опублікування вже підписаних розпоряджень я неодноразово звертався до голови КМДА Л.М. Черновецького з пропозицією усунути порушення норм законодавства в зазначених розпорядженнях, але відповіді не отримав.

Зазначені розпорядження Відповідача прийняті також в порушення пункту 1 рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. № 102/159 «Про соціальний захист населення міста Києва в умовах запровадження економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги».

Цим рішенням Київрада погодилась з пропозицією Відповідача щодо необхідності приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня з урахуванням реальної платоспроможності населення міста Києва.

Проте, Відповідач прийняв спірні розпорядження без урахування реальної платоспроможності населення міста Києва та економічно не обгрунтовані.

З вищезазначеного випливає, що оскаржувані нормативні акти як за процедурою так і за змістом є незаконними, такими що прийняті з порушенням вимог законодавства щодо обов’язкового оприлюднення проектів рішень, економічно необґрунтованими та антисоціальними за змістом. Вважаю, що збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги можливе лише після підготовки і оприлюднення акту регуляторного впливу, проведення громадських слухань з цих питань, врахування інтересів населення м. Києва, збільшення показників соціально-економічного розвитку міста та випереджального збільшення доходів населення і його здатності оплачувати послуги за такою вартістю.

Слід також зазначити, що Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03 жовтня 1992 р. № 493/92 (Збірник Указів Президента від 31.12.1992 р. № 4) із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 493/98 від 21.05.1998 р. установлено, що з 1 січня 1993 р. нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське міське управління юстиції (на даний час реорганізоване в Головне управління юстиції м. Києва). Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 1992 р. № 731 (із змінами за період 1994-2004 років) затверджене Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Цією постановою (п. 2) зобов'язано органи виконавчої влади не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку.

Цим Положенням також встановлено (п. 6), що державну реєстрацію нормативно-правових актів зокрема Київської державної адміністрації здійснює Київське міське управління юстиції. Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття. Нормативно-правові акти направляються на виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані (п. 15 Положення).

Однак, оскаржувані розпорядження не подавалися на державну реєстрацію, а суб'єкт владних повноважень – голова КМДА, не зважаючи на доручення Прем'єр-міністра України від 21 листопада 2006 р. № 46625/523/1-06 та лист Міністра юстиції України про нечинність зазначених розпоряджень, публічно заявив, що нові тарифи будуть запроваджені з 1 грудня 2006 р.

І це відбувається всупереч навіть власному розпорядженню КМДА від 29.10.2002 р. № 1970, яким на виконання п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.199 р. № 2263 та від 13.03.2002 р. № 335 затверджений Регламент виконавчого органу Київської міської ради – Київської міської державної адміністрації. Пунктом 57 Регламенту встановлено, що розпорядження КМДА, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції в п'ятиденний термін після їх видання і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх в дію.

Департамент державної реєстрації нормативних актів Міністерства юстиції України 15.11.2006 р. роз'яснив, що встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги у місті Києві обумовлене особливістю здійснення виконавчої влади в м. Києві, визначеною Законом України "Про столицю Україні – місто-герой Київ". Ця особливість полягає в паралельному виконанні Київською міською державною адміністрацією функцій виконавчого органу Київської міської ради. Враховуючи це, КМДА має право на встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Разом з тим, відповідно до ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. У раз не проходження ними державної реєстрації нормативно-правові акти не наберуть чинності та не можуть застосовуватись. Закон вказує, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно з законодавством.
Таким чином, Департамент державної реєстрації нормативних актів Міністерства юстиції України дійшов до висновку, що відповідні розпорядження КМДА щодо встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги після їх узгодження з заінтересованими органами підлягають державній реєстрації згідно з Указом Президента України у Київському міському управлінні юстиції згідно з Указом Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Зі свого боку позивач наголошує, що державна реєстрація розпоряджень КМДА до призначення Л. Черновецького головою КМДА була усталеною практикою в нормотворчій діяльності зазначеного суб'єкта владних повноважень. Усі розпорядження КМДА, які стосувалися затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, у минулому проходили державну реєстрацію. На даний час залишаються чинними розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення" з урахуванням змін та доповнень до розпорядження КМДА від 14.10.2003 № 1907 (обидва розпорядження зареєстровані в КМУЮ), а також від 19.05.2000 р. № 748 "Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві. У розпорядженні КМДА від 12.10.2005 р. № 1889 наведений перелік останніх 8 розпоряджень КМДА за 2002-2005 рр., які скасовані у зв'язку з відмовою в державній реєстрації, або державна реєстрація яких скасована.

Розпорядженнями №№ 1574, 1575, 1576, 1577 Л. Черновецький навіть не скасував зазначені вище попередні розпорядження №№ 748, 1245, 1907, що є грубим порушенням нормотворчої техніки, оскільки створює правову колізію і суперечить вимогам ст. 5 Цивільного кодексу України. Вказана стаття встановлює, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини регулювалися актом законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ними чинності.

Особливої уваги заслуговують порушення законодавства при встановленні розпорядженням від 30.10.2006 р. № 1574 коефіцієнту підвищення розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій в 3,43 рази порівняно з розпорядженням від 19.05.2000 р. № 748.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 560. Цей порядок визначає механізм формування тарифів і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності. Суттєвою новацією Порядку (п. 2) є визначення розміру тарифів по кожному будинку окремо, а не так, як це здійснено у розпорядженні № 1574. Крім того, під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири. Нічого подібного не сталося ні при затвердженні розпорядження № 1574, ні тим більше у його попередника – розпорядження № 748, яке до того ж було прийняте свого часу на виконання постанови КМУ від 22.06.1998 р. № 939, яка втратила чинність на підставі п. 2 постанови КМУ від 12.07.2005 р. № 560.

Порядком встановлений чіткий механізм розрахунку нормативних витрат на 1 кв. метр загальної площі квартир будинку. Складові частини витрат в свою чергу визначаються за формулами та показниками, наведеними в п.п. 7-36 Порядку. Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наведений у додатку до Порядку. Рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів, а також рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт у копіях повинні долучатися до Типового договору, затвердженого постановою № 560, при його укладенні зі споживачами житлово-комунальних послуг.

Однак, голова КМДА вирішив себе не утруднювати, і одним розчерком пера проігнорував обов'язкову для виконання постанову КМУ від 12.07.2005 р. № 560, а заодно й позбавив можливості мешканців багатоквартирних будинків (загалом 8189), перелічених у додатку до розпорядження № 1574, укласти Типові договори, затверджені зазначеною постановою.

Висновок:

З урахуванням наведених вище пояснень, позивач вважає повністю доведеними факти порушення законодавства, допущені у нормотворчій практиці голови КМДА при підготовці та затвердженні нових підвищених тарифів на житлово-комунальні послуги відповідними розпорядженнями від 30.10.2006 р. №№ 1574, 1575, 1576, 1577. Незважаючи на те, що зазначені розпорядження не мають юридичної сили, оскільки не подавалися на державну реєстрацію в орган юстиції, з метою уникнення їх застосування на практиці, позивач звертається до суду задовольнити його вимоги про визнання їх нечинними (незаконними) та про їх скасування.


Позивач Куля В.І.


Создан 10 дек 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником