Постанова Вищого Господарського Суду України від 21.12.2006 р.

 
 

Постанова Вищого Господарського Суду України від 21.12.2006 р.

У січні 2006 року ВАТ “АК “Київводоканал” звернулось до суду з позовом до ЖБК “Радянська наука” про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 45 705,15 грн. У позові судами трьох інстанцій відмовлено.



ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2006 р.

№ 7/70

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П.- головуючого, Владимиренко С. В., Кота О.В., за участю представників позивача –Сенчила В.В. дов. №137 від 12.09.2006 року та відповідача –Кулі В.І. дов. від 20.02.2006 року та Іванової С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ “АК “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ВАТ “АК “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту до ЖБК “Радянська наука”, треті особи –КП Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації та Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”, про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2006 року ВАТ “АК “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту звернулось до суду з позовом до ЖБК “Радянська наука” про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 45 705,15 грн., з яких 40 783,99 грн. основного боргу та 4 921,16 втрат коштів від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем в односторонньому порядку умов договору від 17 липня 1998 року, а саме - на несплату за надані послуги в повному обсязі, внаслідок чого утворився борг за період з листопада 2002 по жовтень 2005 років.

Представником позивача було подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача 20 049,93 грн. основного боргу та 1 618,62 грн. втрати коштів від інфляції за період з травня 2004 року по жовтень 2005 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року апеляційна скарга ВАТ “АК “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту залишена без задоволення, а рішення суду - без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 19 червня 2006 року та прийняти нове рішення у справі.

ВАТ “АК “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту вважає, що судом порушено норми ст.ст. 36, 37, 43 ГПК України.

Заявник стверджує, що судами не враховані та не досліджені докази, надані позивачем, в зв'язку з чим було не повно та не всебічно досліджено всі матеріали та обставини справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води “Водозбут” ДКО “Київводоканал”, правонаступником якого згідно наказу Регіонального відділення фонду Державного майна України в м. Києві від 20 липня 2001 року № 359 є ВАТ АК “Київодоканал”, та Житлово - будівельним кооперативом “Радянська наука” був укладений договір № 5589/4-05 від 17 липня 1998 року на надання послуг з водопостачання та водовідведення.

За умовами договору позивач зобов’язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього каналізаційні стоки, а відповідач зобов’язувався сплачувати вартість наданих послуг на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу № 65 від 1 липня 1994 року.

Згідно п.3.6. договору відповідач розраховується за послуги водопостачання і водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів.

Судами встановлено, що КП ГІОЦ КМДА здійснювало нарахування платежів за житлово-комунальні послуги кожному мешканцю відповідно до діючих норм та тарифів з урахуванням наднормативних обсягів споживання холодної води (якщо вони мали місце) за період 2003-2005р.р.

Усі мешканці будинків, які належать ЖБК “Радянська наука”, сплачували кошти за житлово-комунальні послуги на поточний рахунок КП ГІОЦ.

Отримані кошти від кожного мешканця КП ГІОЦ розподіляв постачальникам послуг, у тому числі позивачу.

Вказане також підтверджується листом АЕК “Київенерго” від 23 червня 2006 року № 048-22-4974, де зазначено, що за період з 1 січня 2003 року до 1 листопада 2005 року КП ГІОЦ КМДА на поточний рахунок Київенерго перераховано грошові кошти сумою 24379, 52 грн. як оплату мешканцями ЖБК “Радянська наука” вартості холодної води, що є належністю ВАТ “АК “Київводоканал” у складі оплати населенням за гарячу воду.

Судами встановлено, що в 2003-2005 роках мешканцям будинків було нараховано до сплати 932138,40 грн. за всі види житлово-комунальних послуг, а сплачено ними 972296,33 грн., тобто, на 42940,67 грн. більше.

Дана обставина встановлена судами та не спростована позивачем.

Викладене свідчить лише про те, що відповідач фактично не має боргу за надані позивачем послуги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правильно застосували норми зобов’язального права і прийшли до обгрунтованого висновку про відсутність боргу відповідача перед позивачем.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до намагань додатково дослідити та оцінити докази, суд касаційної інстанції залишає поза увагою як такі, що виходять за межі його повноважень.

Відтак, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 19 червня 2006 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року – без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді
С. Владимиренко
О. Кот

Сайт Верховного Суду України, постанова № 7/70


Создан 04 янв 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником