Зауваження до Заперечень КМДА з приводу тарифів

 
 

Зауваження до Заперечень КМДА з приводу тарифів

Відповідач не дотримався вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади"



Зауваження позивача щодо Заперечень другого відповідача (КМДА) на адміністративний позов до голови КМДА Черновецького Л.М.

Це частина порівняльної таблиці (її другий стовпчик). У першому стовчику розміщений текст Заперечень. Рекомендую створити таблицю з двома пустими стовпчиками, а потім їх заповнити зазначеними текстами, інакше можуть бути непорозуміння.

СПРАВА № 2а-2409/06
Суддя – Притула Н.Г.


Дійсно, відповідач не дотримався вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", яким установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське міське управління юстиції. Нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Також слід звернути увагу на застереження "в порядку і межах, визначених законодавством", внаслідок чого необхідно звернутися до спеціального закону – Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який власне і встановлює порядок і межі повноважень Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, з урахуванням особливостей здійснення виконавчої влади і здійснення місцевого самоврядування у місті Києві.

Оскільки Конституція України (стаття 117) визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому урядом.

Далі у підтвердження наводиться:

РОЗ’ЯСНЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ "Щодо порядку встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги"

У зв’язку із соціальною значимістю, а також актуальністю, яку набуло останніми днями питання щодо порядку встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги та їхньої державної реєстрації, Міністерство юстиції роз’яснює:

Встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги у місті Києві обумовлене особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, визначеною Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ». Ця особливість полягає в паралельному виконанні Київською міською державною адміністрацією функцій виконавчого органу Київської міської ради. Тобто місцеві державні адміністрації міста Києва паралельно здійснюють повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування.

Враховуючи це, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, має право на встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Разом з тим, відповідно до статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. У разі не проходження ними державної реєстрації нормативно-правові акти не наберуть чинності та не можуть застосовуватись. Закон вказує, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Таким чином, відповідні розпорядження Київської міської державної адміністрації щодо встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги після їх узгодження із заінтересованими органами підлягають державній реєстрації у Київському міському управлінні юстиції згідно з Указом Президента України від 03.10.92 р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Що стосується інших регіонів України, то встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Це визначено Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Чинним законодавством не передбачено державної реєстрації актів органів місцевого самоврядування, тому акти цих органів є чинними без такої реєстрації в органах юстиції. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги закон визначає наступним чином.

Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно із Законом України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляються на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Таким чином, законодавством визначено, що органам місцевого самоврядування, а саме їх виконавчим органам, належать повноваження щодо встановлення тарифів з оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.

Департамент державної реєстрації нормативних актів Міністерства юстиції України

Прес-служба Міністерства юстиції України, тел. 271-16-76
E-mail: press@minjust.gov.ua

Слід ще раз наголосити, що Конституція України (стаття 117) уповноважує Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видавати постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порушення затвердженого Порядку є свідченням невідповідності розпорядження КМДА від 30.10.2006 р. № 1574 акту вищої юридичної сили, яким є зазначена постанова Кабінету Міністрів України.
КМДА у цьому питанні дотримується подвійних стандартів. Відсутність затвердженого "Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації" не завадила у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 огульно затвердити розпорядженням № 1574 коефіцієнт підвищення розмірів квартплати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій у 3,43 рази, який потім розпорядженням від 15.12.2006 р. № 1787 був замінений на "3,09".

Оскільки розпорядження КМДА від 19.05.2000 р. № 748 було зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції, то відповідно до "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом того ж Міністерства від 12.04.2005 № 34/5 (п. 2.3), Зміни і доповнення до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.

Обіцянка провести розрахунки розмірів плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо не виправдовує дії КМДА у порушення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560, якою встановлений чіткий порядок формування відповідних тарифів.

Звернення до Кабінету Міністрів України не уповноважує КМДА порушувати вимоги Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560. Цією постановою визначено, що формування тарифів здійснюється по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення фактичного надання послуг згідно з типовим переліком, який доданий.

Під час формування тарифу повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них. Посилання на практику, якою не передбачено розміщення будь-яких розрахунків, є нікчемним, бо якщо практика не відповідає законодавству, то вона не може далі продовжуватися.



Інформація щодо розрахунку тарифів на сайті ГУ з питань цінової політики містить узагальнені дані витрат житлових організацій на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в м. Києві, а не по кожному будинку окремо. Намагання позивача отримати подібну інформацію від КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, яка стосується будинків, де мешкає позивач (вул. Боткіна, 4) та його родичі (вул. Гетьмана, 46-а, корп. 2, вул. Смоленська, 5/1), були безрезультатними – така інформація відсутня у балансоутримувача та його філій – ДЕЖ-911, ДЕЖ-914. Про яку прозорість можна говорити?

Дуже цікаво. А яким законом чи нормативно-правовим актом обов'язок КМДА по затвердженні тарифів перекладений на мешканців будинку № 4 по вул. Боткіна? І за якими тарифами відтепер вони повинні сплачувати за послуги з ЦО та ГВП, з огляду на те, що будинок не підключений до централізованих мереж теплопостачання, а має власну автономну дахову котельню на газовому паливі?



Замість умоглядного обґрунтування, яке чомусь названо економічним, КМДА повинна була керуватися постановами Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955, від 12.07.2006 р. № 959 та від 10.07.2005 р. № 560, яким затверджені відповідні Порядки формування тарифів на житлово-комунальні послуги з визначенням їх складових частин та формул для проведення розрахунків. Очевидно, для дійсно економічного обгрунтування необхідно було провести розрахунки за цими формулами. Для ілюстрації сказаного позивач надав у судовому засіданні зразки електронних таблиць для проведення відповідних розрахунків на комп’ютері. Але Управління цінової політики КМДА виявилося неспроможним виконати необхідні розрахунки, обмежившись "обгрунтуванням".

Тому заперечення представника відповідача проти адміністративного позову до голови КМДА слід визнати безпідставними.


Звернення до Кабінету Міністрів України не уповноважує КМДА порушувати вимоги Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560. Цією постановою визначено, що формування тарифів здійснюється по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення фактичного надання послуг згідно з типовим переліком, який доданий.



Це так зване "економічне обгрунтування" не має юридичної сили. Воно є скоріше політичним виправданням неспроможності київської влади виконати постанови Кабінету Міністрів України щодо порядку формування тарифів.



Це не відповідає дійсності, оскільки жодних даних, які свідчать про наявність розрахунків згідно з Порядком, відповідач не надав.

Замість аналізу на базі витрат чітко дотримуватися Порядку формування тарифів, затвердженого постановою уряду.

Тарифи 2002 року встановлені розпорядженням КМДА № 1245, яке було зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції, до цього часу не зняте з державної реєстрації і не скасоване. Відповідно до "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом того ж Міністерства від 12.04.2005 № 34/5 (п. 2.3), зміни і доповнення до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.

Витрати, пов'язані з ростом цін на енергоносії є не факторами, а згідно з Порядком – складовими частинами собівартості.

Ціна газ у розмірі 755 грн. за 1000 м3 не має відношення до об'єктів комунальної енергетики, оскільки постановою КМУ від 8 грудня 2006 р. № 1697 пункт 1 постанови КМУ від 29 квітня 2006 р. № 605 ( 605-2006-п ) "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" викладено у такій редакції: "1. Установити з 1 січня 2007 р. граничні рівні цін на природний газ для: підприємств комунальної теплоенергетики < … >, на рівні 686 гривень за 1 тис. куб. метрів".

Оскільки "Київенерго" є суб'єктом господарювання з монопольним становищем на ринку, ріст заробітної плати його працівників, яка враховується у тарифі га теплоенергію, повинен узгоджуватися при затвердженні тарифу. Виникає питання, а чому, наприклад, вчителі або лікарі не отримують таку зарплату, але повинні своїми коштами утримувати працівників "Київенерго". Викликає також сумнів у необхідності збільшення чисельності працюючих без відповідного збільшення обсягів виробництва.

Доля електроенергії у собівартості теплової енергії незначна.

Ці програми, як правило, не виконуються. Крім того, у попередніх тарифах було передбачене відрахування у фонд оснащення лічильниками, але програма по їх впровадженню з року в рік не виконувалася.

Раніше включалися. Тепер це заборонено Порядком формування тарифів, отже тарифи повинні знижуватися.


Ціна газового палива у розмірі 686 грн. за 1000 м3 включає в себе ПДВ. Це ж стосується і інших покупних ресурсів, а тому подвійне оподаткування не відповідає законодавству.


Враховуючи, що таку кількість теплової енергії споживачі у м. Києві фактично не отримують (насправді – в два рази менше), а переплачені їм кошти на Київенерго, ні житлово-комунальні організації, у порушення розпорядження КМДА № 2306, не повертають, розрахунок вартості опалення 1 кв. м житла є необгрунтованим.


АЕК "Київенерго" систематично безпідставно нараховує завищені обсяги теплоенергії на підігрів води, уникаючи при цьому впровадження приладів обліку.


Порівняння з іншими регіонами не має ні юридичних, ні економічних підстав. Тарифи повинні формуватися згідно з затвердженим Порядком.


Оскільки на даний час ці тарифи вже переглянуті в сторону зменшення, то це ще раз доводить факт порушення законодавства при їх затвердженні.


Оскільки "Київводоканал", як і "Київенерго", також є суб'єктом господарювання з монопольним становищем на ринку, ріст заробітної плати його працівників, яка враховується у тарифі га теплоенергію, повинен узгоджуватися при затвердженні тарифу. Виникає питання, а чому, наприклад, вчителі або лікарі не отримують таку зарплату, але повинні своїми коштами утримувати працівників "Київенерго". Викликає також сумнів у необхідності збільшення чисельності працюючих без відповідного збільшення обсягів виробництва.


Ці міркування не мають жодного відношення до Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2005 р. № 560 – півтора роки тому назад! За ці півтора роки величезний штат працівників житлово-комунальних підприємств при бажанні повинен був забезпечити конкретні розрахунки складових частин витрат на утримання житла відповідно до постанови уряду. Складається враження, що у м. Києві акти цивільного законодавства всупереч Конституції України не діють, а замість них голова КМДА Черновецький Л.М. пропагує власні популістські ідеї типу "багаті повинні платити за бідних". Правда, невідомо, хто є цими багатими, скільки їх у м. Києві і яку кількість бідних вони можуть ощасливити своєю благодійністю.

У моєму конкретному будинку № 4 на вул. Боткіна кількість двірників не збільшилася, а прибиральницю в будинку мешканці утримують за власні кошти. Аварії в системі водопостачання та водовідведення доводиться усувати також за власний рахунок. Це ж стосується і ремонту приміщень загального користування. То чому ми повинні платити ще й комунальникам, які свої обов'язки не виконували і не будуть виконувати, бо не звикли до цього?

Відсутність затвердженого "Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації", на яке посилається відповідач, не завадила у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 огульно затвердити розпорядженням № 1574 коефіцієнт підвищення розмірів квартплати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій у 3,43 рази, який потім розпорядженням від 15.12.2006 р. № 1787 був замінений на "3,09".

Це нагадує показники ефективності лікувального закладу – середня температура тіла пацієнтів підвищилася.


Оскільки доля витрат на обслуговування ліфтів відома, і для кожного будинку встановлюється договорами з ЗАТ "Отіс" та іншими спеціалізованими підприємствами, то відсутність затвердженого Порядку не є підставою для порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560.
На даний час ці коефіцієнти переглянуті в сторону їх зменшення, але це не виправдовує грубого порушення законодавства при формуванні тарифів.


На підставі викладеного вище можна дійти до єдино правильного висновку – представник відповідача не спростувала, а фактично навіть підтвердила наявність порушень законодавства при затвердженні тарифів на житлово-комунальні послуги. Тому оскаржувані розпорядження повинні бути визнані невідповідними актам вищої юридичної сили та скасованими рішенням суду.

Позивач В.І. Куля
09 січня 2007 р.
















Казки про надання виключно якісних житлово-комунальних послуг ми чули як від старої київської влади, так і від нової. Але нічого не змінюється на краще. Краще було б, якби влада продемонструвала повагу до законів України та виконала свої обов'язки по формуванню та затвердженню тарифів згідно з Порядками, затвердженими урядом, а не як заманеться.







Прокуратура м. Києва направила припис голові КМДА усунути порушення законодавства, але Черновецький Л.М. заявив публічно в ефірі, що припис не є протестом, а тому він може його й не враховувати.

Прозорість тарифної політики, яку декларує Яструбинський В.І., насправді полягає у тому, що постанови уряду щодо порядку формування тарифів "прозоро" і нахабно ігноруються, а чисельні протести мешканців міста, громадських організацій, депутатського корпусу, органів юстиції, прокуратури залишаються поза увагою.


Це є відвертою демагогією. Насправді більше половини працюючих будуть потребувати субсидій, які вони не зможуть отримати, і тому зубожіння населення буде продовжуватися.


Насправді цей порядок ніким не визнається. Як приклад, одна сім'я, яку я захищаю, виховує трьох малолітніх дітей, єдиний працюючий – глава сім'ї отримує зарплату близько 1500 грн., але в оформленні субсидії цій сім'ї було відмовлено. Підстава – у квартирі зареєстровані крім власника ще два співвласники, абсолютно чужі люди, не родичі, які відмовляються надати довідки про свої доходи, а тому відділ субсидій відмовився прийняти документи навіть для розгляду на районній комісії, про які, як про панацею, постійно трубить у своїх публічних виступах відповідач. Звернення з цього приводу до Черновецького Л.М. через розрекламований колл-центр 051 також ні до чого не привело, сім'я отримала бюрократичну відписку з рекомендацією звернутися до суду.







Позивач був у нього на особистому прийомі, крім міркувань загального характеру, жодних розрахунків до того, як були затверджені тарифи, Василь Іванович не зміг надати.


Создан 03 фев 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником